Витяг
із доповідної записки секретаря Городнянського райкому КП(б)У секретарю Чернігівського
окружкому КП(б)У про типові виступи під час обрання делегатів на жіночі з'їзди
Треба зазначити, що делегатські збори проходять з
зацікавленістю в селах, де їх не було до цього часу. В селах, де раніш були
делегатські збори, зараз робота проходить з меншою зацікавленістю, бо нового
активу жінок мало.
Тов. Куліш. Мало звертають
уваги на вдів і примушують виконувати громадські обов'язки, коли приходиться в хаті кидати малих дітей та йти
на громадську роботу.
Тов. Куцая. Весною була
постанова на загальних зборах, щоб безлошадним колективно обробляти землю, але
ж приходиться здавати і досі землю в оренду
куркулям.
Гребеннік М. Треба втягнути жінок
в гурток «Геть неписьменність». с. Вихвостів.
Тов.
Бугрімова. Не має часу ходити на збори, треба прясти. Бідноті на
селі тяжко живеться. Через прядиво жінка не може бути вільна, брати участь в
громадських організаціях, треба гарну механізовану прялку. Немає краму в кооперації та не
дають бідності, окрім як за хліб, великий пай в кооперації. На мірошників
великий податок, а це все тягарем лягає на плечі родини, бо мірошник набавляє
ціну за промис[лові товари].
с. Хоробичі.
Тов. Толочко. Найбільш треба
звернути увагу на ліквідацію неписьменності та на підбор гарного складу
делегаток, бо жінки не хочуть ходити на збори, тому що делегатки не
користуються авторитетом.]...]
Секретар РПК [підпис нерозбірливий]
Витяг
з інформаційного листа секретаря Чернігівського окружкому КП(б)У П. Масленка ЦК КП(б)У про настрої населення округу
18 червня 1929 р.
Підходячи до характеристики наймицтвата бідноти в час
підготовчої та переведення проти великодньої кампанії, можна навести такий
приклад, що його повідомляє Городнянський РПК: «В селі Великий Листвен Городнянського р-ну був даний
дозвіл відкрити церкву групі куркулів, що біля року була закрита. Вся біднота,
за окремими одиницями, обурено протестували проти цього, організувавши навколо
себе середняцтво села».
СЕРЕДНЯЦТВО подекуди
підтримувало бідноту (Великий Листвен),
але у більшій мірі реагувало пасивно або негативно на виступ безвірницьких
осередків. Але організованих виступів проти проводимої кампанії з боку
середняцтва не було.
КУРКУЛІ. Пожвавлення
протирелігійної роботи, безумовно, привело до пожвавлення роботи
куркульсько-непмановської частини, і особливо духівництва. Навіть був випадок
терористичних актів. У селі Хотівля Городнянського р-ну куркулі вбили
комсомольця, що переводив протирелігійну роботу. У тому ж районі в селі Жевідь
під керівництвом дяка була організована група жінок, що вимагала повернення
попу будинку, що [в] нього відібрали для культурних потреб села. Також саме в
цьому районі розгорнута жвава робота церковників проти відібрання церкви та
синагоги.
Куркулі зайняли в більшості вижидаючу позицію і ждуть,
ідо з цього буде. Багато сподівається на те, ідо нічого серйозного з цього не
вийде. І майже всі приходять до сільради і говорять, ідо хліба у них нема.
Частина просить зменшити призначену суму або замінити хліб картоплею. Менша ж,
більш одверта частина, заявляє в приватних розмовах з своїми односільчанами, що
бойкот для них нічого не вартий, бо продавши хліб на приватному ринкові в 6 раз
дорожче, він має змогу дорожче платити за крам приватникові і він буде навіть з
баришем, а деякі навіть підсміються з бойкоту. Були окремі випадки, але їх поки
що зареєстровано мало, що бідняк купував крам по своїй книжці для бойкотованих
(Великий Листвен, Андріївна, Городня). З північної частини району
бойкотовані їдуть в Гомельщину, де бойкот не провадиться і купують там крам.
Останніми днями помічається, що незначна частина куркулів починає везти хліб до
кооперації, але не повністю і зараз же починає просить зняти бойкот.
Про «бойкот куркулів»
секретар Городнянського райкому КП(б)У доповідав секретарю Чернігівського
окружкому 30 травня 1929 р.:
«[...]. Робота по
хлібозаготівлі розгортатися почала з 20травня ц. р. По всім сільрадам були
надіслані районні уповноважені, які на місцях провели пленуми сільрад, наради
сільського активу, або збори КНС, де інформували про стан і завдання
хлібозаготівлі і нові методи (бойкот куркуля). Були по всім селам складені
списки бойкотованих - через ці наради. А там, де вони були, по кооперативах
переглянуті і вивішені на прилюдних місцях. Були переведені «червоні обози»,
але значних наслідків вони не дали. Кожного з бойкотованих викликали потім до
Сільрад і ставили йому вимогу внести на протязі 2-3 днів призначену йому суму
хліба та картоплі, роз'яснюючи наслідки не здачі хліба.
Протягом проти великодньої
кампанії закрито 1 синагогу, зібрано 3000 підписів на закриття трьох церков у
місті Чернігів. Організована робота про відібрання 2 церков у Добрянському
р-ні, синагоги та церкви в Городнянсько- му р-ні, і зараз цей матеріал
оформляється.
Секретар ОПК [підпис] МАСЛЕНКО4
Завідуючий]
Інформвіддлом [підпис] САЧЕНКО
Витяг
із бюлетня ІНФВ ДПУ УСРР про виявлені анонімки за період 1 січня - 1 березня
1930 року
- В селе Петровка
Городнянского р-на 27/11 найдена листовка:
«Бабы на селе смеются, в
коллектив все суются, говорят, что там лучше жить... Хорошо жить в коллективе,
да малый паек -1 ф. хлеба... Что наработаете, то товарищи заберут, а коллектив
останется не при чем... Один кожух на 7 дворов, а топор на восемь... Сдадите
хаты, а вам плохо будет без них».
В селе Куликовка того же
р-на 22/11 обнаружены 2 листовки, наклеенные на телеграфных столбах:
«ТОВАРИЩИ СЕЛЯНЕ УКРАИНЫ.
Вспомните, когда мы были свободные, вспомните своего защитника Петлюру, который
хотел вас сделать свободными, но он живет и будет жить. Товарищи селяне,
организуйте кружки и не идите в коллективы, тогда мы сумеем победить».
«ВОЗЗВАНИЕ КО ВСЕМ СЕЛЯНАМ.
Товарищи селяне всей Украины, вы теперь переживаете трудное время. Вы не
бойтесь, что высылают вас на Соловки. Когда-то паны высылали туда разбойников,
грабителей и селян и теперь насилуют крестьян, это доказательство, что панщина
возвратилась. В коллектив не пишитесь, ибо эта власть не долго продержится. Вы
организуйте кружки и тогда легче будет бороться и будьте готовы - ждите, когда
мы восстанем и сбросим эту власть».
В селе Куликовка 13/111 на
почтовом ящике наклеена листовка такого содержания:
«СЕЛЯНЕ. Призываю вас в
коллектив не идти, там панщина, если бы была выгода крестьянам, то силой не
гнали бы, объединяйтесь и не идите в коллективы, а когда придет время, мы
прогоним негодяев... Все селяне Украины к дружному выступлению будьте готовы».
В том же селе 18/11 была
найдена такая листовка:
«Товарищи селяне Украины. Вы
вспомните, когда мы были вольные, вспомните своего защитника Петлюру, желавшего
вас сделать вольными. Не идите в коллективы, тогда мы вырвемся из жидовской
кабалы». [...]
Політично-інформаційне зведення секретаря Городнянського райкому КП(б)У I. Федорченка ЦК
КП(б)У про настрої населення через виселення куркулів
27 червня 1931 р.
Ц[ілком]
таємно
В
цілому по всім селам району - операція виселення - пройшла спокійно, ексцесів
не було. Актив села, колгоспники всюди приймали активну участь в переведенні
цієї роботи.
Настрій
сільактиву та колгоспників в більшості сіл було бадьоре й цілком співчутливе
міроприємствам по виселенню, за що кажуть такі виступи активу: «Якби скоріше
від їх позбавитись» (с. Дроздовиця); «Так їм і треба було, щоб не вважали
Радвладу якоюсь «цяцькою» й не висміювали бідноту та колгосп, а виконували
завдання. Тепер будуть знати, як треба жити». (Вихвостів).
КСМ
осередки також приймали активну участь в операції, за виключенням села Будище,
де всі комсомольці в момент операції зникли й не прийняли ніякої участі в
цьому.
В
окремих селах (Хоробичі, Солонівка, Автуничі, Андріївка, Жабчичі, Дібровне та
Смяч) були такі характерні моменти.
ХОРОБИЧІ.
Під час переведення операції виселення помічалося велике стечение селян групами на вулицях. З боку родичів виселяємих
були окремі вигуки на адресу сільради та РВКу: «Вас би всіх треба виселяти, а
то на що ви чесних людей мучаєте». Але підтримки в масі вони не одержали.
СОЛОНІВКА.
Операція була зірвана через невмілий підхід до цього уповноваженого РПК Лися та
за відсутності активу й панічного настрою населення. Уповноважений на активі
села зразу оголосив, кого саме будуть виселяти, а потім надіслав активістів
збирати по селу харчування для виселяємих під видом збору на прибуваючий,
начебто, в село військовий загін, та крім того, вирішив взяти хліб з млинів за
рахунок мірчуку. Цим скористався антирадянський елемент й пустив чутку, що
будуть збирати хліб з млинів та з дворів весь хліб у селян. Внаслідок чого
сталася паніка: селяни кинулися до млинів забирати хліб, злодії покрали частину
хліба з млинів. У цей же час родини, які підлягали виселенню (3), зникли, й
операція була зірвана. Зриву операції також сприяло те, що в селі переховується
три бандита. У селі нещодавно був наліт бандитів на сільраду з метою вбивства
голови сільради тов. Валевача. За останній час через це був панічний настрій в
селі.
У
селах АВТУНИЧІ, АНДРІЇВКА, ЖАБЧИЧІ з боку жінок та родичів відмічалися такі
балачки: «Почали з них, закінчать нами. Сьогодні - їх, а завтра й нас».
ДІБРОВНЕ.
Зібралася куча жінок біля 100 чол. Окремі жінки хотіли стати на захист
виселяємих: «Давайте не пустимо їх з дому», але після роз'яснення - більш цього
не було.
СМЯЧ.
З кучи жінок були такі вигуки: «Не разом беруть, так по
очереді».
В
усіх останніх селах по району операція пройшла спокійно.
Намічені
до виселення родини були відправлені на погрузочний пункт.
Секретар
Городнянського Райпаркому (Чернігівщина) [підпис] Федорченко
23 червня 1931 р. секретар
Городнянського райкому КП(б)У І. Федорченко писав до Інформсектору ЦК КП(б)У:
«По одержанню
сповіщення Районного ДПУ (21 червня ввечері) про негайне переведення із'ятій
куркульських родин для висилки, РПК мобілізував весь Райпартактив та КСМ-актив,
розбив по населеним пунктам, де повинні були пере- вадитися із'ятія, на чолі з
відповідальним уповноваженим за переведення цієї роботи. Трійкою по виселенню
куркулів своєчасно розроблені інструкції та відповідні норми забезпечення
харчуванням виселяємих. В ніч на 22 червня 1931 року з 2 год. вночі РПК скликав
всіх виїзжаючих на села партійців і родин комсомольців та вручено інструкцію й
о 6-й год. ранку відряджено всіх до призначених населених пунктів з пропозицією
до 3-х год. дня 22/УІ куркульські родини доставити до погрузочного пункту - ст.
Городня. За день 22/УІ до погрузочного пункту ст. Городня доставлено
куркульські родини з 17 сільрад (із загальної кількості сільрад-22). По цім 17
сільрадам декілька родин (4-5) не було взято, через те, що вони завчасно
зникли. Під час переведення самого із'ятія по зазначеним сільрадам великих
ускладнень та волинок не було. Керівництво та охорона виселяємих забезпечена.
Після остаточного закінчення виселення надішлемо вам інформсводку.
Секретар
Городнянського Райпаркому (Чернігівщина) Федорченко
Витяг із доповідної записки завідуючого
агітаційно-масовим відділом Городянського райкому КП(б)У Уса про питання, що
були задані колгоспниками під час проведення «єдиного політдня»
19 січня 1933 р.
Для
проробки доповіді т. Сталіна, підсумки 1-ї п'ятирічки, що відбулися на
січневому пленумі ЦКта ЦКК ВКП(б)1, серед колгоспних та одноосібних
бідняцько-середняцьких мас району, по постанові бюро РПК від 13 січня 1933 р.
по району назначений єдиний політдень 19 січня 1933 р. [...]
РПК
скликав нараду секретарів партосередків, кандидатських груп і уповноважених
РПК, що виділені доповідачами на село, по питанню єдиного політдня для
інструктування. Внаслідок чого по всіх колгоспах району та одноосібниках,
бідняках, середняках проведена підготовча робота.
Єдиний
політдень присвячений проробці доповіді т. Сталіна проведено по всіх колгоспах
та сільрадах району.
Всього
зборами було охоплено 8 920 чоловік, з них: колгоспників 4 480, одноосібників,
бідняків та середняків 2 720, жінок 1 080, молоді 640. [...]
Поруч
сіл, в яких проведено збори задовільно, в п'яти селах району підготовча робота
проведена слабо, це показує мала явка на збори села: Кузничі, Смяч, Стара
Рудня, Півнівщина та Сеньківка. В основному явку на збори треба вважати за
задовільну, за винятком вищезгаданих п'яти сіл.
Активність
з боку колгоспників та одноосібників в обговоренні доповіді т. Сталіна була
піднята.
Партійним
та комсомольським складом збори були забезпечені.
Доповідачі,
що їх надіслав РПК в основному до зборів підготувалися. Питання, котрі задавали
та обговорення доповідей, стверджують правильну орієнтацію зборів навколо
проробки доповіді т. Сталіна.
Як у
висловлених запитаннях, так і винесених ухвалах підкреслено прискорене
закінчення виконання господарчо-політичних кампаній, підготовка до весняної
сівби, організацій на господарче зміцнення колгоспів, піднесення колективізації
району, підвищення врожайності та очищення колгоспів від класово-ворожого
елементу.
а) Основні питання, що давалися на зборах:
1.
Чи будуть кляси в другій п'ятирічці?
2.
Чи можна збудувати соціалізм в одній країні?
3.
Чи приймати в колгоспи без насіння або тих, що
розбазарили майно?
4.
Як і чи даватиме держава угноєння?
5.
Чи будуть очищати радгоспи від ворожих елементів?
6.
Що робить з тими, що зривають колективізацію?
7.
Куди поділи куркулів при суцільній колективізації?
б) Питання по окремих сільрадах, більш
характерні:
1.
Смичинська сільрада.
1) Як
буде проводиться колективізація в другій п'ятирічці?
2) На
скільки збільшена продукція легкої промисловості, що не вистачає чобіт,
мануфактури?
3) На
скільки збільшився робочий клас за першу п'ятирічку?
4) Чи
здаємо ми в концесію підприємства буржуазії?
2.
Хрипівська сільрада.
1) Де
будемо дівати коні, коли заводи дадуть норму виробництва тракторів, та чи
хватить нафти для тракторів?
2) Чи
буде третя п'ятирічка?
3.
Бутівська сільрада.
В Бутівці
окремими елементами задавалися питання з проявом антисемітизму. Такі питання:
1) Чому
євреїв немає в тюрмі?
2) Чи
бували більшовики за кордоном і відкіль узнали, що там панує безробіття?
3) Чи
даємо за кордон ми свої продукти?
4) Як
будуть ситити город і Червону Армію?
4.
Автуничі.
1) Що
робить, коли немає насіння і не приймають у колгосп?
2) Де
дістати посів зерно?
3) В
якому році закінчиться побітства безкласового обчества?
4) Чи всегда наша країна по плану строїла господарство?
Аналогічні
запитання були по других селах, всіх питань подано - 210.
в) В обговоренні доповідей участь приймало
128чол. колгоспників 96, одноосібників - 32, з них жінок - 12, комуністів - 16,
комсомольців - 23.
Активну
участь у обговоренні приймали колгоспники, одноосібники виступали зовсім мало.
Найактивнішу участь у обговоренні приймали по селах Жовідь, Смичин, Дібровне,
Солонівка та інші.
Найменша
активність в селах: Кузничі, Сеньківка, Півнівщина, Смяч, Стара Рудня.
Виступи
по окремих селах:
1.
Хотуничі:
тов.
Секач. Ми збудували велику промисловість,
ми не являємось залежними від буржуазії, зараз треба взятися за посівну
кампанію та підвищення врожайності;
тов.
Бібик (жінка). Давайте всі одноосібники до колгоспу, не слухайте куркуля, що
він залякує вас;
тов.
Демиденко. Ми збудували велику промисловість і колективізацію на 70%. Треба
взятися за виконання господарчо-політичних кампаній, суцільну колективізацію та
добре провести посівну кампанію.
2.
Солонівка.
тов.
Слєпець. Чого ждуть одноосібники? Радвлада веде - вірний путь, ідіть до
колгоспу - обману немає. [...]
Завідувач]
агіт[аційно]-мас[овим] відділом [підпис] УС
Витяг із доповідної записки голови
ДПУ УСРР С. Реденса генеральному секретарю ЦК КП(б)У С. Косіору про оперативні заходи органів ДПУ УСРР щодо
«контрреволюційного підпілля» на Чернігівщині
Из ликвидированных контрреволюционных] повстанческих
организаций и групп заслуживают внимания следующие.
Широко разветвленное контрреволюционное повстанческое
подполье, охватывавшее г. Чернигов и районы - Черниговский, Городнянский,
Репкинский, Олишевский, Березня некий, ряд
железнодорожных станций и связанное с БССР.
Пока установлено, что повстанческое подполье на Черниговщине
охватывало следующие населенные пункты:
Городнянский р-н - села: Будище, Тупичев, Буровка, Дроздовица
и еще 21 населенный пункт.
Насаждение повстанческих ячеек по районам, селам и
железнодорожным станциям проводилось специально выделенными «организаторами».
Например, в Репкинском районе быв[шим] офицером, кулаком ФИЛИППОВИЧЕМ,
Городнянском районе - быв[шим] членом земской управы ТУЗОМ и кулаком БУГРИМОМ и
т.д.
Заслуживает внимания выявление в процессе следствия связи с
к[онтр]- р[еволюционным] повстанческим подпольем Белоруссии.
При
ликвидации выступления в Городнянском районе в 1931 г., ряд членов организации
бежали в Белоруссию, где устроились на различные работы. С отдельными членами
организации связывался, находившийся в Гомеле ДУДКО Егор, выходец из
Городнянского района
ДУДКО
с 1918 по 1923 год
находился в Польше, откуда вернулся нелегально. В Польше ДУДКО был тесно связан с быв[ший] офицером - гетманцем КАРАН- ДЕЕМ,
происходящим из Черниговщины. КАРАНДЕЙ возвратился в СССР в 1927 г. КАРАНДЕЙ
был тесно связан с организатором вооруженного выступления в 1931 г. в
Городнянском районе РЯБЧЕНКО.
ДУДКО
был также связан с работником Гомельского
Райсоюза КАРЖАВИ- НЫМ, который предложил ему выехать на Черниговщину для
активизации повстанческого подполья.
Установлена организационная связь между рядом дел,
ликвидированных на Черниговщине (повстанческая организация в Городнянском р-не,
повстанческая организация «Союз освобождения крестьянства» в Добрянском и
других районах).
ПРЕДСЕДАТЕЛЬ ГПУ УССР [підпис] С. РЕДЕНС
ЗАМЕСТИТЕЛЬ]
ПРЕДСЕДАТЕЛЯ] ГПУ УССР [підпис] [Ф.]
ЛЕОНЮК
Із доповідної записки секретаря
Городнянського райкому КП(б)У Нікітенка секретарю Чернігівського обкому КП(б)У про
появу провокаційних чуток
[...]
За останній час контрреволюційні куркульські елементи в окремих селах
(Лемешівка, Смичин) розповсюджують різного роду провокації про загибель
радянської влади, колективізації. У с. Лемешівка розповсюджено таку провокацію:
«На небі з'явився хрест, на якому було написано, що настав кінець Радвлади».
Характерно, що крім населення навіть учні села чергували вночі на вулиці, щоб
побачити цей хрест, але побачити їм не вдалось. Після бесіди з учнями, останні
заявили: «Ми самі караулили й хотіли побачити цей хрест, але
ніякого хреста не було й вийшла справжня брехня».
Під
час проведення масової роботи по колективізації у с. Лемешівка ці розповсюджено
провокацію, скеровану на зрив колективізації: «З закордону перекинуто шпигунів для проведення точного обліку
колгоспників, тому що скоро вже кінець радвлади, і всіх колгоспників будуть
вішати».
По
с. Смичин також проходить провокація, що «в колгоспи прислали німців для
контролю над роботою колгоспників, і що в с. Петрівка три сім'ї німців вже
приїхали, а майже по всіх колгоспах вже прислали військових людей для контролю
над роботою бригади, що в нас нема, але там на Україні уже по всіх колгоспах
є». Коли почали пояснювати, що ніякого військового контролю ніде нема, що це
куркульська контрреволюційна вигадка, окремі одноосібники заявили, що «зараз є
політвідділи МТС, які командують колгоспами й довели Україну до голодування».
З
боку райпарткому вжито заходів до переведення масової роботи й боротьби з
куркульським контрреволюційним елементом.
Ці
чутки розповсюджені були виключно серед одноосібників.
СЕКРЕТАРЬ РАЙПАРТКОМУ [підпис] НІКІТЕНКО
Директива секретаря Городнянського райкому КП(б)У Нікітенка та голови Городнянського райвиконкому Шабойдаша про направлення жебраків на роботу
22 квітня 1934 р.
Всем Парторгам Колхозов, Совхозов, Территориальных
производственных и учрежденческих партгрупп, председателям сельсоветов и
колхозов.
По постановлению Обкома партии - по нашей области проводится
изъятие бродячего нищенствующего элемента для направления их на роботы в совхозы,
лесоразработки, торфоразработки и др. нуждающихся в рабочей силе.
Учитывая политическую важность этого мероприятия, Райпартком
и Райисполком предлагают Вам организовать полное содействие органам милиции в
проведении работы по изъятию бродячего элемента, направляя весь бродячий
нищенствующий элемент, шатающихся по селам, в городе, на предприятиях, в
совхозах и т. д., в распоряжении органов милиции.
От Вашей организованной работы, инициативы и проявленного
большевистского внимания зависит решение задачи политической важности -
вовлечение бродяжнического нищенствующего элемента - в полезную
производственную жизнь.
О принятых Вами мерах сообщите РПК и РИК.
Секретарь [підпис] Никитенко
Председатель РИК [підпис] Шайбодаш
Секретарі райкомів
КП(б)У доповідали про продовження голоду
Так, секретар Городнянського райкому КП(б)У 21 лютого 1934 р. доповідав: «Секретарю Черниговского
Облпаркома тов. Маркитану.
Сообщаю, что за последнее время в районе отдельная
часть колхозников, а также единоличников ощущают острую нужду в продовольствии.
Некоторые колхозники, а также единоличники в очень тяжелом положении - хлеба не
имеют. Все возможности, которые имелись в районе, как из внутрирайонных
ресурсов, а также из отпущенной продовольственной помощи областью в количестве
200 пудов- использованы. В дальнейшем в оказании помощи колхозникам, а также
единоличникам, кои очутились в весьма затруднительном положении -
продовольственной помощи оказать нечем. Есть отдельные случаи по Невклянскому
сельсовету бросания главой семьи.Так, например, Желдак Николай бросил свою
семью, оставил на произвол и уехал неизвестно куда. Есть случаи по этому же
сельсовету, что отдельные семьи питаются половой. Так, например, семья Желдак
Хиври с двумя детьми.
В Великодырчинском сельсовете Купа Харитина с 5 малолетними
детьми также питается половой. Ей уже была оказана помощь колхозом, но это все
равно не устраивает. Также по Солоновскому сельсовету Нагорная Елена-вдова. Эти
отдельные случаи - угрожающие, и если не принять срочных мер в оказании помощи,
мы сможем очутится перед фактом опухания. Я привожу лишь отдельные случаи, но
положение принимает более широкий размер тяжелого положения в части
количественной численности нуждающихся. Особенно тяжелое положение в таких
колхозах и сельсоветах:
Село Деревины, где насчитывается количество хозяйств
очутившихся втяжелом продовольственном положении колхозников-21,
единоличников-46.
СелоХриповка: колхоз "Червона Нива" - колхозников 46, единоличников - 29.
Моложавский сельсовет- единоличников-40, из них 14 хозяйств в отчаянном
положении.
Село Дубровное: колхоз - "Перемога" - колхозников-43,
единоличников - 38.
Село Невкля: колхоз "Порада Ленина" - колхозников - 28, колхоз "Червоний Прапор" - колхозников - 6 и единоличников - 30 хозяйств.
Село Жабчичи: колхоз "Червона Зірка" - колхозников - 56,
единоличников- 29.
Село Андреевка: колхоз "Червоний Колос" - колхозников 16, колхоз "Нове життя" - колхозников-10, единоличников-17.
Село Кузничи: колхоз "Більшовик" - колхозников- 11.
Село Выхвостов: колхоз "Боротьба за врожай" - колхозников - 50, единоличников - 13.
Село Дроздовица: колхоз - "Червоний Партизан" - колхозников - 37,
единоличников-43.
Село Будище: колхоз "ХІІІ-річчя Жовтня" -
колхозников 13, единоличников-23.
Село Лемешовка: колхоз "Червоний Маяк"
- колхозников-35, единоличников- 27.
СелоХотивля: Колхоз "Пам'ятникЛеніну" -
колхозников-12, колхоз имени Шевченко-6.
Село Солоновка: колхоз "Червоний Лан"
- колхозников - 13, единоличников - 7.
Село Мощенка: единоличников-27.
Городня
- колхоз "ІІІ-й
Інтернаціонал" - колхозников 36.
Всего по району
насчитывается хозяйств, очутившихся в тяжелом продовольственном затруднении:
колхозников - 409 хозяйств и единоличников - 369 хозяйств. Отдельным колхозным
хозяйствам помогают колхозы, но в дальнейшем помогать нечем. Фондов никаких в
колхозах нет. Прошу Вас оказать для районов продовольственную помощь для
оказания помощи нуждающимся колхозникам и единоличникам. До сих пор в районе
такого тяжелого положения не было, если были отдельные случаи-мы выходили из
этого положения сами и не ставили вопроса перед Вами об оказании помощи.
Оказать помощь прошу в размере 2 000 пудов. О результатах-прошу сообщить РПК и
как можно ускорить этот вопрос. Секретарь Райпаркома Никитенко».
Із доповідної записки секретаря
Городнянського райкому КП(б)У Нікітенка секретарю Чернігівського обкому КП(б)У
П. Маркітану та голові обласної комісії по чистці Ройзенману про типові причини
виключення з партії під час чистки
Совершенно секретно
Характерные типы исключенных из партии:
МАХАРИНОВ - член партии с 1926 г., парторг и заместитель]
директора совхоза «Ковалева». Ранее исключался из партии за срыв
хлебозаготовок. Работая в совхозе, допустил растрату 13 тонн зерна, сгноил
120тонн картофеля, не вел борьбу с расхищением сырья на винокуренном заводе,
где он был директором, не обеспечил полного выполнения плана выпуска спирта и
снижения себестоимости продукции.
После приезда нового директора завхоза Тропко - Махаринов, вместо помощи в работе, исправления допущенных
безобразий, занялся беспринципной склокой, собиранием мелочей личной жизни
Тропка и подсиживанием, организовывая для этого вокруг себя группу жуликов и
разгильдяев, недовольных на Тропка, что он крепко взялся за изжитие недостатков.
Махаринов даже дошел до того, что подговорил некоторых работниц (Пинчук и
Мельникову) написать заявления в РПК и комиссию по чистке о том, что Тропко
требовал от них сожительства.
Всячески дискредитируя Тропка среди масс рабочих, Махаринов
хотел этим скрыть свои преступления, однако ему этого не удалось.
Комиссия по чистке партии исключила Махаринова из рядов
партии за притупление классовой бдительности, бесхозяйственность, беспринципную
склоку, как перерожденца и карьериста1.
СОБОЛЬ,-член партии с 1920 года, учитель с.
Хоробичи и парторг территориальной партийной кандидатской группы.
При вступлении в партию скрыл, что отец его был сельским
старостой, крепким середняком, а считался все время рабочий. Женат на дочери
кулака, которого сослали, а он с ним и сейчас поддерживает связь, причем, теща
кулака живет вместе с ними.
Самовольно занял в личное пользование 0,38 га школьного
огорода, растратил 70 руб. школьных денег, 8 кг сала и 3 цнт картофеля.
На сына от первой жены получал паек, но не отдавал его, а
кормил этим пайком тещу-кулачку и ее дочку.
Преподавал в школе историю и географию в то время, как
выявилось на чистке, что он абсолютно безграмотен в этих дисциплинах.
Соболя за связь с кулацким элементом, скрытие от партии
своего социального происхождения, растрату школьных денег и продуктов,
использование служебного положения в личных целях - исключили из партии, как
перерожденца.
БУЛКИН - член партии с 1929 года, работал
заведующим конторой «Заготскот», снят с работы райпаркомом за большую
задолженность мясосдатчикам, запутанность в расчетах, засоренность аппарата
«Заготскот», растраты и отсутствия руководства мясопоставками.
Булкин допустил засоренность аппарата классово-чуждым,
враждебным элементом, не руководил конторой, не контролировал работу и
фактически передоверил руководство конторой бухгалтеру Иванченко, неоднократно
судившегося за растраты, пьяницу, в результате чего привели контору к развалу.
Допустил незаконную выплату 3 735 руб. процентного вознаграждения
сотрудникам конторы, втом числе и себе самому.
Как руководитель конторы никакой воспитательной работы не
проводил, партийных нагрузок не имел, авторитетом не пользовался.
Булкина исключили из партии как нарушителя дисциплины партии
и государства.
ЧОПОК-член партии с 1930 г., заведующий] филией
«Союзтабак», доверил базу табак-сырья лишенцу, бывшему арендатору, не
контролируя его работы. В результате чего погибло 15 тонн табака. Этот лишенец
работал у него и на день чистки.
Устроился на квартире у одной женщины (Бутенко), муж которой
выслан за участие в контрреволюционной организации, имеет с ней связь,
систематически пьянствует, передает ей свой паек, в то время, как дети его,
живущие в Нежине - голодают, а жена умерла от истощения.
Чопок
является политически совершенно безграмотным.
Чопок
исключен из партии как перерожденец.
БЕЗРУЧКО - кандидат партии, председатель] колхоза
«Червоний
куток» с. Деревины. Женился на дочке кулака и
поддерживаете ним систематическую материальную связь.
Незаконно взял лично для себя 18 пудов посевной гречихи.
Систематически пьянствует, появляется в пьяном виде на работе и на собраниях,
ругает колхозников и угрожает им оружием, дискредитируя себя как кандидата
партии и председателя] колхоза.
Когда в стенгазете написали о его неэтических действиях,
Безручко пытался сорвать стенгазету и узнать фамилию селькора, который его
критиковал.
Безручко исключен из партии как перерожденец.
КОВАЛЕНКО-член партии с 1920 года, председатель]
сельсовета с. Великий Листвен. При вступлении в партию и во время чистки скрыл,
что он в 1918 году добровольно вступил в гайдамацкую варту в г. Городня и служил до
ее разгона. Будучи в варте, занимался
избиением крестьян.
Будучи председателем] сельсовета с. Мащенки, занимался систематическим
пьянством, допустил избиение крестьян своим заместителем Итченком. Также и в
В[еликом] Листвене пьянки не прекращались.
Как председатель] сельсовета не обеспечил выполнение основных
хозяйственно-политических кампаний по селу по единоличному сектору.
Секции сельсовета не работают. Коваленко исключен из партии
как чуждый элемент, обманным путем вступивший в партию.
МАРТЫНЕНКО С. -член партии с 1920 года,
председатель] колхоза «Червоний прапор» с.
В[еликий] Листвен, он же и парторг колхоза.
Мартыненко занимался систематическим пьянством с ворами
(Науменко), бывшим гайдамакой Марусенко и раскулаченными, используя для этого
колхозные продукты.
Будучи председателем] колхоза и парторгом, никакой
воспитательной работы среди колхозников не вел, редко бывает на поле, в
бригадах, не контролирует работы бригадиров и колхозников.
Мартыненко допустил в колхозе оппортунистическую практику,
проектируя получить в этом году по 3 кг зерновых на трудодень, то время, когда
колхоз имеет все возможности получить на трудодень по 5-6 кг.
Мартыненко исключен из партии как перерожденец.
ЛУЗАН - кандидат партии, председатель] сельпо с.
В[еликий] Листвен.
За время его роботы в кооперации допустил полный развал
работы Сельпо.
План по мобилизации средств выполнил всего на 7%, план
товарооборота систематически не выполнялся. Растратил 800 руб. кооперативных
денег и допустил растрату в 3 100 руб. продавцом.
Систематически пьянствовал, брал для этого бесплатно водку из
кооперации.
Лузан исключен из партии как разложившийся элемент.
ЛУЦИК - кандидат партии, председатель] сельпо с.
Лемешовка. Допустила растрату продавцом на 1 380 рублей, выдавала товары в
кредит, а также сама набрала товаров в долг на 188 руб.
При обнаружении ревизионной комиссией Сельпо излишков товаров
на 900 руб. уничтожила свою расписку на 188 руб, которые она должна кооперации
и предложила не взыскивать долгов с других работников сельпо и колхоза. Для
реализации выявленной «лишней» водки на 360 руб. Луцик допустила безденежную
раздачу этой водки всем желающим.
Луцик исключена из партии как нарушитель государственной
дисциплины.
САЛАЗКИН - член партии
с 1929 года, председатель] рабочкома совхоза «Рубеж».
Салазкин использовал свое служебное положение в корыстных
целях. Купил вместе с рабочим Зубарем корову на 870 руб., но корову забрал
себе, уплатив ему деньги через 2 месяца. Кроме того, имея свою корову все время
получал молоко из совхоза, сам занимался распределением пайков, занимался
самоснабжением, нарушал принципы единоначалия, увольняя рабочих, давая разные
распоряжения без ведома директора совхоза.
Занимался половой распущенностью, и на этой почве избивал
свою жену, дискредитируя себя как коммуниста среди рабочих совхоза.
Обострил взаимоотношения со специалистами, заявив им: «Вы
шляпы, не вы отвечаете за животноводство, а мы», и предложил не выдавать
специалистам масла, молока, на что они имеют право.
Салазкин исключен из партии как разложившийся и нарушитель
дисциплины партии и государства.
IV.
Поведение некоторых исключенных из партии коммунистов:
Исключенный кандидат партии КРУТЬКО после чистки начал угрожать выступавшим против него на
чистке, собираясь совершить убийство председателя] сельсовета Рассола и
колхозников Костырко Якова и Гречухи, для чего договаривался с другими лицами,
подговаривая их пристать к его задуманному плану. Эти его намерения были
установлены и в настоящее время Крутько арестован.
Исключенный из партии Мартыненко С. после чистки выводов
комиссии чистки заявил: «Спасибо, что исключили из партии. Я без партии жил и
жить буду» и отказался получить выписку комиссии, заявив: «Она мне не нужна,
ибо я все равно апеллировать не буду».
Исключенный из партии Соболь начал организовывать группы
вокруг себя из преступных элементов, с которыми пьянствует и разводит разговоры
о неверном исключении его из партии, что комиссия по чистке исключает не тех,
кого нужно.
Замена на работе лиц, вычищенных из партии:
Ряд руководящих работников в колхозах взамен исключенных из
партии - заменены беспартийными колхозниками. Так, например, замена проведена
председателя] сельсовета в Дубровном, председателя] колхоза в Ст[арой] Рудне,
председателя] колхоза в Деревинах и др.
Отдельные должности заменены коммунистами. Так, в В[еликом]
Листвене председателем] сельсовета послан коммунист, в Дроздовице-председатель]
сельсовета - коммунист.
На директора педтехникума прислан член партии обкомом КП(б)У.
На некоторых должностях исключенные из партии продолжают
работать за отсутствием людей для замены. Так, например, заведующий пунктом
«Загот- зерно», председатель] рабочкома совхоза «Рубеж», председатель]
сельсовета с. Ст[арая] Рудня, председатель]
колхоза В[еликий] Листвен и др.
Отдельные должности на сегодняшний день не заменены никем, за
отсутствием кадров, а именно, председатель] райпотребсоюза, заместитель
директора и парторг совхоза «Ковалевка», заведущий филией «Союзтабак».
Секретарь РПК НИКИТЕНКО