Чорні дошки

 

Список репресованих жителів Городнянського району (П-Р)

 Список репресованих та реабілітованих громадян, що народилися (проживали, працювали) в Городнянському районі (П-Р) 

Список репресованих жителів Городнянського району (С-Т-У-Ф-Х)

 Список репресованих та реабілітованих громадян, що народилися (проживали, працювали) в Городнянському районі (С-Т-У-Ф-Х)

Список репресованих жителів Городнянського району (Б-В))

Список репресованих та реабілітованих громадян, що народилися (проживали, працювали) в Городнянському районі (Б-В)

Список репресованих жителів Городнянського району (К)

 Список репресованих та реабілітованих громадян, що народилися (проживали, працюваи) в Городнянському районі (К)

Список репресованих жителів Городнянського району (Є, Ж, З, І))

Список репресованих та реабілітованих громадян, що народилися (проживали, працювали) в Городнянському районі (Є, Ж, З, І)

Потери в Первой мировой войне (2)

Списки боевых потерь (пропавшие без вести, убитые, раненые, больные) в Первой мировой войне (продолжение)

Выборки по населенным пунктам: Стовповка, Студенец, Сутоки, Хотивля, Черецкое, Буровка, Выхвостов, Ивашковка, Куликовка, Ваганичи, Тупичев, Солоновка, Дубровное, Смычин, Хриповка, Лемешовка, Перепись, Дроздовица

Потери в Первой мировой войне (1)

Списки боевых потерь (пропавшие без вести, убитые, раненые, больные) в Первой мировой войне (начало)

Выборки по населенным пунктам: Городня, Мощенка, Сеньковка, Бутовка, Сеньковка, Автуничи, Алешинское, Андреевка, Будище, Дырчин, Листвен, Владимировка, Гасичевка, Горошковка, День-Добрый, Деревины, Жабчичи, Ильмовка, Карповка, Конотоп, Кузничи, Кусеи, Лашуки, Макишин, Моложава, Невкля, Павло-Ивановский, Пекуровка, Перерост, Певнещина, Политрудня, Староселье

Список репресованих жителів Городнянського району (Л-О)

Список репресованих та реабілітованих громадян, що народилися (проживали, працювали) в Городнянському районі (Л-О)

Социально-топографическая структура местечка Городня в XVII—ХІХ вв.

Статья посвящена проблемам формирования социально топографической структуры местечка Городня в XVII-XIX вв. Возникшая в первой половине XVII в. как частновладельческая слобода семьи Хвощей, уже к началу XVIII в. Городня стала сотенным городком Черниговского полка. Застройка Городни подчинена рельефу местности, а все главные улицы проходят параллельно к реке Чибриж. Основные черты застройки этого населенного пункта сохранились и в наше время.

Ключевые слова: Городня, Чибриж, крепость, замок, Черниговщина, Гетманат.

Одним из наименее исследованных местечек Черниговщины была и остается Городня. Сегодня это административный центр Городнянского района Черниговской области с населением 12 тыс. жителей. Находится Городня в 55 км на северо-восток от Чернигова. С точки зрения исторической топографии, этот населенный пункт интересен тем, что здесь частично сохранилась планировка XVII-ХІХ вв. Ее изучение существенно дополняет знания о пространственно-топографической структуре городов и местечек Левобережной Украины XVII-XVIII вв.

Журналы XXII очередного Городнянского уездного земского собрания 1886 года

Перечень докладов, подлежащих разсмотрению Городницкаго очеред. уезднаго земскаго собрания сессии 188б года.

1.         Отношение г. Губернатора о разрешении им открытия Собрания.

2.         Поверка прав гласных и разсмотрение протестов на неправильные выборы в городском избирательном сезде в селе Хотивле и м. Новых-Боровичах.

3.         Избрание секретаря Собрания.

4.         Отчет Управы за 1885 год и проэкты смет доходов и расходов на 1887 г.

5.         Протест г. Губернатора на постановление Собрания по предмету неувеличения квартирных денег приставу 3-го стана Зеневичу.

6.         Переписка по предмету увеличения квартирных денег тому же приставу.

7.         Протест его же на постановление Собрания по предмету установленных законом вычетов из содержания мировых судей и земскаго врача Созановича.

8.         Доклад Управы об ассигновании суммы на разъезды помощника уезднаго исправника и об увеличении ему квартирных денег.

9.         Доклад Управы о выдаче учителю Савченко вознаграждения за поверку им хлебных магазинных запасов.

10.       Прошение учителя Бурцева о выдаче ему единовременнаго пособия на воспитание его сына.

11.       Прошение учительницы Нечаевой о выдаче ей квартирных денег.

12.       Прошение крестьянина Власенка о назначении ему стипендии для образования его в Коростыневской учительской семинарии.

Журналы Городнянского уездного земского собрания 24 сессии (1888 года)

Перечень докладов, подлежащих рассмотрению Городницкаго очередного уездного земского собрания сессии 1888 г.

1. Отношение г. Губернатора о разрешении открытия собрания.

2. Поверка прав гласных.

3. Избрание секретаря собрания.

4. Протест г. Губернатора на постановление собрания по предмету назначения Мировому Судье 3 участка 200 руб. на наем камеры в м. Репках.

5. Протест его же на постановление собрания по предмету употребления штрафных сумм на содержание арестованных.

6. Протест его же на постановление собрания по предмету избрания Москвичева в члены податнаго Присутствия.

7. Доклад Управы об устройстве в м. Репках нового дома для арестного помещения.

8. Доклад Управы о содействии со стороны земства к учреждению домашних школ грамотности в тех селах, где пет земских и церковно-приходских училищ.

Народний театр князя Орбеліані в Городні

У науково-дослідницькій роботі висвітлено процес становлення в Городні на початку ХХ століття народного театру під керівництвом талановитого режисера, виходця з князівського грузинського роду Іліодора Миколайовича Орбеліані. Зокрема, розглянуто діяльність самодіяльних артистів аматорського гуртка, репертуар, культосвітню та доброчинну роботу, що має суттєве значення в наш час для активізації діяльності районного відділу та установ культури щодо доцільності вирішення конкретних питань, які б сприяли якісним змінам у духовному відродженні драматичного мистецтва як на Городнянщині, так і в районах Чернігівської області.

Громадяни Городнянського району (цивільне населення), які загинули під час II Світової війни

Серед внесених до Книги Скорботи Чернігівської області 695 громадян Городнянського району 542 українця, 132 єврея, 13 росіян, 7 циган,1 білорус; чоловіків - 425 чол., жінок - 220 чол., дітей - 50 чол.;

- з них розстріляно - 267 чол., страчено у в’язниці - 217 чол., загинуло під час бойових дій, артобстрілів та бомбардувань - 122 чол., не повернулось з каторжних робіт - 27 чол., підірвалось на міні - 15 чол., зарізано - 15 чол., померло від поранень та після катувань - 8 чол., спалено-8 чол., загинуло в концтаборах - 7 чол., замерзло на смерть - 2 чол., повішено - 2 чол., закопаний живим -1 чол., пропали без вісті - 8 чол.;

-у 1941 р. загинуло 189 чол., у 1942 р.-249 чол., у 1943 р.- 181чол., від наслідків війни - 2 чол. Рік загибелі 74 чол. не встановлений.

Імена загиблих цивільних громадян внесені до Книги: за документами Державного архіву Чернігівської області - 479 чол., за матеріалами міської та сільських рад - 485 чол., за повідомленнями рідних загиблих - 4 чол.

Обязательные постановления, разновременно изданные Городнянской городской Думой, 1894 год

ТАКСА

На продаваемую говядину въ городѣ Городнѣ постановленіемъ думы, 21 іюля 1885 года состоявшимся, въ виду дешевизны скота, впредь до измѣненія, была установлена на продаваемую говядину слѣдующая такса

Городская дума въ засѣданіи своемъ, 14 мая 1889 года состоявшемся, нашла, что въ виду вздорожанія скота торговцамъ невыгодно продавать мясо по означенной таксѣ, постановила: измѣнить названіе сортовъ и таксу, а именно: 1) филейною часть назвать отъ барднаго кормленаго скота всю говядину, за исключеніемъ шеи и голени—10 к. фунтъ; 2) остальною тушею назвать отъ скота мѣстной выкормки всю говядину, тоже за исключеніемъ шеи и голени, 8 коп. фунтъ. Таксу на остальные сорта говядины оставить безъ измѣненія. 

Земський лікар М.М. Євреїнов: віхи життя та громадської діяльності

Стаття присвячена аналізу життєвого шляху та громадської діяльності земського лікаря, гласного Городнянського повітового та Чернігівського губернського земських зібрань М.М. Євреїнова (1860 - 1918).

Ключові слова: Микола Євреїнов, Ваганичі, Городня, Чернігів, земство, гласний, лікар.

Микола Миколайович Євреїнов (1860-1918) - відомий на Чернігівщині земський лікар та громадський діяч. Деякі аспекти його життя висвітлені у публікації Л. Феофілової [1]. Втім, його життєвий шлях та громадська діяльність ще не знайшли належного відображення в історичній літературі. У даній статті зроблена спроба розглянути саме цей аспект проблеми.

Храми міста Городні

Науковий керівник дослідної роботи Володимир Федорович Лепень- вчитель Городнянської районної гімназії

           Храм Святої Трійці

Річка Чибриж розділяє місто Городня на дві частини. Перша (головна) знаходилась по лівобережжі та мала назву «Центральна» (інша назва «Красна» від вулиці «Красной», що йменувалася так, тому що колись тут знаходився будинок міського отамана «Краснога»). Саме у цій частині возвеличувався

Храм Трійці мав три побудови. Час спорудження першого невідомий, проте є відомості, що він згорів у 1696р.

Список репресованих жителів Городнянського району (А-Б)

Список репресованих та реабілітованих громадян, що народилися (проживали, працювали) в Городнянському районі (А-Б)

Настрої та поведінка населення Городнянського району в умовах сталінської революції «згори». 1928-1938

Витяг із доповідної записки секретаря Городнянського райкому КП(б)У секретарю Чернігівського окружкому КП(б)У про типові виступи під час обрання делегатів на жіночі з'їзди

Треба зазначити, що делегатські збори проходять з зацікавленістю в селах, де їх не було до цього часу. В селах, де раніш були делегатські збори, зараз робота проходить з меншою зацікавленістю, бо нового активу жінок мало.

Повстанські настрої населення Городнянського району. 1928-1938

Інформація секретаря Городнянського райкому КП(б)У І. Федорченка ЦК КП(б)У про повстанські настрої селян

22 квітня 1931 р.

Цілком таємно

Інформсектору ЦК КП (б)У.

За останні часи квітня місяця в одному із сіл Городнянського району (Бурівська сільрада), було виявлено активне проявлення бандитизму в кількості 3-х чоловік.

Персони, які підозріваються в бандитизмі, вихідці з куркульських родин і переховуються від органів міліції.

Список репресованих жителів Городнянського району (Г-Д)

Список репресованих та реабілітованих громадян, що народилися (проживали, працювали) в Городнянському районі (Г-Д)

Виселення селян, які не виконали мінімуму трудоднів, у Городнянському районі

Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про виселення з Української РСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві і ведуть антигромадський, паразитичний спосіб життя»

21 лютого 1948 р.

Не подлежит публикации г. Москва, Кремль

Колхозное крестьянство Украинской ССР честно трудится над восстановлением и раз­витием хозяйства, разрушенного немецкими захватчиками, добивается все больших успехов в деле подъема сельского хозяйства, укрепления колхозного строя, роста благосостояния трудя­щихся и усиления могущества нашей Родины. Однако имеются отдельные лица, которые, при­крываясь своим членством в колхозе и пользуясь льготами, установленными для колхозников, злостно уклоняются от честного труда, ведут антиобщественный, паразитический образ жиз­ни и подрывают трудовую дисциплину в колхозах.

НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ЕТАПІ

Станом на жовтень 1931 р. суцільна колективізація в Україні була завершена. Але показники переможних реляцій стосувалися в основному степової та лісостепової зон. У прикордонних районах та на Поліссі вони не виглядали такими райдужними. Більшовики немовби примірялися до поліського села, з якого боку його краще проковтнути, але не поспішали із вирішальним стрибком. Така політика може мати кілька пояснень. По-перше, влада не мала достатніх сил для здійснення суцільної колективізації в усіх округах одночасно. Наявні кадри були кинуті на райони з потужним зерновим виробництвом. Тому влада поки що мусила вдовольнитися далеко не блискучими результатами: у 1932 р. було колективізовано близько 50% усіх селянських господарств. 

Динаміка зростання колгоспів вимальовується наступним чином: на 20 лютого 1930 р. до них увійшли 12% від загальної кількості господарств, на березень 1931 р. відповідно 25%, а в жовтні того ж таки року - 33%.

«БУНТ ЗЕМЛІ»: СЕЛЯНСЬКИЙ РУХ ОПОРУ

Під час Української революції Чернігівщина, як відомо, перетворилася в один із важливих центрів селянського повстанського руху. П. Ісаков нарахував у регіоні 25 повстанських загонів, інформація про діяльність яких відклалася в архівосховищах. Усій Україні були відомі імена отаманів Ангела і Галаки. У Сосницькому, Борзнянському, Конотопському районах протягом 1924 р. діяв партизанський загін Степана Несукая. Напади повстанців виявилися досить дошкульними для радянської влади: вони зуміли взяти на абордаж пароплав, що рухався по Десні, обстріляли потяг, вступали у бій із загонами озброєної міліції

Сучасні історики твердять, що повстанський рух на Чернігівщині був досить потужним, і придушити його ГПУ спромоглося тільки в середині 1920-х рр. Зауважимо, що йдеться про організований рух, а не просто відчайдушні акції одинаків.

При такій розстановці сил радянські керманичі були змушені ретельно готуватися до здійснення суцільної колективізації. С. Кульчицький підкреслює, що керівництво ВКП(б) добре розуміло, що реалізація цієї вкрай непопулярної політики можлива лише «за допомогою силових засобів», відтак заздалегідь «зброя, яка залишалася від воєнних часів, була “викачана з села чекістами”» 

КУРС НА КОЛЕКТИВІЗАЦІЮ

1920-1930-ті рр. ознаменувалися низкою змін в адміністративно-територіальному устрої УСРР, які лише зрідка враховували соціально-економічні та політичні процеси, що відбувалися в країні. Науковий підхід у районуванні часто замінювався політизацією та ідеологізацією цього процесу. Першим кроком на шляху до утворення областей стала ліквідація з 1 серпня 1925 р. поділу на губернії, що «швидше заважали, ніж сприяли зміцненню нових адміністративно-територіальних кордонів». Їм на зміну прийшли округи та райони. Так, у межах колишньої Чернігівської губернії постали Глухівський, Конотопський, Ніжинський і Чернігівський округи.

Улітку 1930 р. влада зробила ставку на район як максимально наближену до села територіальну одиницю.